Грицюк Орест Михайлович, народився 17 грудня 1988 року у місті Нетішин Хмельницької області.  За освітою -психолог.  З 2017 року вступив до лав  патрульної поліції, працював психологом. Орест дуже чуйна людина з завищеним почуттям справедливості, він готовий допомогти кожному хто потребує.  Одного разу він вирішив допомагати дітям з важкими формами онкології,  так він став постійним відвідувачем НДСЛ Охматдит, де щомісяця був донором тромбоконцентрату та цільної крові.  У червні 2021 звільнився з лав поліції та продовжив розвиватись у своїй професії.  Зпочатком повномаштабного вторгнення росії , він  активно намагався бути корисним і допомогти всім чим може. Спершу записався до лав територіальної оборони міста Нетішина, а згодом у квітні 2022 вже  служив у лавах ЗСУ . Бажання рятувати людські життя та навики тактичної медичини, дали можливість служити на посаді  старшого бойового медика.  Влітку  з підрозділом відправився в зону активних бойових дій  на Донецькому напрямку рятувати людей.   Орест з побратимами був скрізь, і на позиціях, і в окопах і  в рідкі хвилини перепочинку. Пам’ятаю, як отримала від нього фотографію  з підписом ” у перервах міх заходами на позиції, намагаюсь відпочити, але це потім спершу йду  ставити уколи моїм соколикам”, так він називав своїх побратимів.  Хлопці які були з ним,  казали, що їм пощастило знати Ореста, і мати у підрозділі медика-психолога в одному обличчі.  У Ореста дивовижна здібність притягувати людей, всі хто знає його або хоч раз зустрічався  в житті, запам’ятають його та відгукуються як про чудову, світлу та неймовірної енергетики людину. Остання розмова по телефону була 7 серпня , напередодні річниці нашого весілля. ВІн зателефонував  так як не був певен чи буде зв’язок пізніше, бо  ситуація на його напрямку була дуже важка, ворог обстрілював позиції з усього що тільки мав.  Коротка розмова про те як любимо один одного, як любить нашого сина і як ми всі чекаємо дня коли зможемо знову бути разом. А далі тиша у кілька днів…..і 15 серпня 2022 він вийшов на зв’язок з батьками і повідомив “Я живий . Я в полоні”. З того дня почалась наша боротьба за Ореста.  Купа інстанцій , листів, бюрократичної тяганини……і це все триває вже довгих 9 місяців. Не втратити розум допомагає тільки віра в те що обов’язково повернемо його додому, знову обіймемо, знову син побачить тата.   А також розповіді звільнених військовослужбовців, про те що Орест і в умовах полону допомає хлопцям, розраджує..

Орест повернувся додому 26 квітня 2023 року в рамках обміну полоненими.