Що таке військовий шпиталь в оточенні? «Вони лежать на підлозі. Той, що з однією рукою, приносить води лежачим. Вони лежать і слухають, як по будівлі гатять літаки. Вони гадають: «Як там побратими?» Вони заслужили догляд після поранення, а медики встигають лише різати та зашивати, різати та зашивати», – написала Нава. Пораненими є понад пів тисячі українських захисників. Лежачих місць на всіх не вистачає. Тому воїни лежать по двоє на одному матраці, велика частина – просто на землі. Військові потребують негайної евакуації та медичної допомоги.

86 днів тримали оборону бійці Азовсталі. 86 днів рятували життя пораненим військові медики. Медики Маріупольского шпиталю, 36 бригади, прикордонників, Азову та інших підрозділів – всі вони билися за кожне життя, вириваючи бійців з безжальних пазурів Смерті.

Вже рік як вони знаходяться в полоні. Військові медики, які не є комбатантами, утримуються у нелюдських умовах в російських концтаборах. Ті, хто рятував життя іншим, хто стояв до кінця біля кожного пораненого. Росія вчергове порушує міжнародне законодавство. А світ мовчить і чогось чекає.

Ми звертаємося до світового суспільства з проханням допомогти українським військовим медикам. Ми закликаємо вплинути на висвітлення фактів захоплення РФ військових медиків та умов їх утримання, сприяти їх включенню в офіційні списки полонених і наданню доступу до них представникам міжнародних організацій, а також закликати агресора звільнити з полону українських військових медиків.

Військовий шпиталь №555 у Маріуполі – найближчий до передової. Саме сюди одразу доправляють поранених. Лікарі тут надають допомогу і вдень, і вночі − з перших днів війни й нині.

Повністю укомплектований сучасним експертним медичним обладнанням. Там працювала поліклініка, хірургія, відділення реанімації й інтенсивної терапії, травматологія, неврологія, терапія. На базі інфекційного розгорнуте відділення для хворих на коронавірусне захворювання. Є стоматологічне відділення із сучасним мобільним стоматкабінетом.

16 липня 2022 року маріупольський військовий шпиталь №555 мав відзначати свою першу річницю. Але 24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабну атаку на мирні міста України. Госпіталь знаходився у Кальміуському районі неподалік комбінату імені Ілліча. Поруч із ним плавальний басейн «Нептун». Шпиталь приймав величезну кількість поранених, і не лише військових, а й цивільних. І з перших же днів вторгнення російські військові планомірно атакували будівлі шпиталю усіма можливими способами – мінометами, артилерією і авіабомбами. Знищували прицільно, знаючи, що там є цивільні. Знаючи, що там поранені. Знаючи, що там людям надається допомога. Тому й били чим могли.

16 березня внаслідок авіаудару був знищений останній працюючий корпус шпиталю. Ті, кому вдалося вижити – і лікарі, і поранені перебазувалися до локацій заводів Ілліча та Азовсталі. Через деякий час їх захопила російська армія. І ось майже рік військові медики перебувають у заручниках в російських концтаборах.

Ми зібрали свідчення лікарів, які перебували в той час у шпиталю. Ви усі маєте знати про злочини Росії. Жоден військовий медик не має залишатися у полоні. Ми закликаємо міжнародне суспільство – допоможіть врятувати військових медиків з пекла російського полону!

12 квітня 2023 року – жахлива річниця, – в полон потрапили всі медики, які надавали допомогу пораненим і нужденним військовим і цивільним людям, які намагалися сховатися від обстрілів в одному з останніх притулків м. Маріуполя, що залишилися, – на території заводу ім. Ілліча. Це НЕКОМБАТАНТИ – люди, які ніколи в руках не тримали зброю! Вони вдень і вночі рятували життя людей, без сну та відпочинку… У підвалах заводських приміщень, дощенту забитих пораненими, де смердючий запах гниючих кінцівок, людських випорожнень і потоків крові змішався і став повсякденним.. де звичними сусідами людей стали щури, де поранені держслужбовці ділили останній шматок хліба з жінками, старими та дітьми.
У підвалах, які щосекунди ризикували перетворитися на братську могилу для їхніх мешканців. У підвалах у яких багато хто залишився навіки, розчавлений під завалами внаслідок чергових авіаударів.
Саме в цій критичній обстановці головною зброєю в руках медиків на заводі імені Ілліча стала їхня глибока відданість своїй професії та відчайдушна цілодобова боротьба за життя кожного пораненого. Результатом якої стали тисячі врятованих людських життів.
Ми закликаємо до світової спільноти не залишатися байдужою! СВОБОДУ ПОЛОНЕНИМ МЕДИКАМ МАРІУПОЛЯ! Навіть в умовах війни медикам має бути гарантований захист, безпека та можливість безперешкодно займатися своєю діяльністю.
Свободу цим людям, котрі ризикуючи власним життям, дали можливість жити іншим.