Працюємо Разом заради звільнення
з російського полону Військових Медиків

ГО “ВІЙСЬКОВІ МЕДИКИ УКРАЇНИ”

В цей непростий для України час, коли щодня від ворожих атак гинуть цивільні та військові люди, ми звертаємося до вас від імені родин полонених військових медиків. З початку повномасштабного вторгнення, наші близькі пішли на особливий фронт. Фронт, де сили ніколи не можуть бути рівні, де людина змагається зі Смертю, та намагається вибороти найголовніше: чиєсь життя.

В нереальних умовах браку медикаментів, інструментів, робочих рук, - військові медики робили все, що могли - оперували, зупиняли кровотечі, зшивали до купи пошматовані тіла, доглядали за ранами, ділили ту обмаль ліків між всіма, щоб якомога більше людей залишилось живими, підтримували поранених морально. В них не було зброї, щоб захистити себе. Вони діяли так, як того вимагає міжнародне право та людські закони. Але лікарів все одно захопили і вже майже рік утримують в нелюдських умовах. Факт полону частини з них РФ досі офіційно не підтверджує, хоча при цьому деякі з цих людей періодично потрапляють на російські пропагандистські відео.

Росія, як відомо, порушує всі міжнародні норми права, передусім положення Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, застосовує тортури до Захисників України, катує їх та знущається.

Кількість захоплених у полон лікарів вже обчислюється сотнями. Ми закликаємо світові організації вплинути на висвітлення фактів захоплення РФ військових медиків та умов їх утримання, сприяти їх включенню в офіційні списки полонених і наданню доступу до них представникам міжнародних організацій, а також закликати агресора звільнити з полону українських військових лікарів.

Новини

Медики Азовсталі. Хто і як рятував життя бійців “Сталевого гарнізону”

Що таке військовий шпиталь в оточенні? «Вони лежать на підлозі. Той, що з однією рукою, приносить води лежачим. Вони лежать і слухають, як по будівлі гатять літаки. Вони гадають: «Як там побратими?» Вони заслужили догляд після поранення, а медики встигають лише різати та зашивати, різати та зашивати», – написала Нава. Пораненими є понад пів тисячі українських захисників. Лежачих місць на всіх не вистачає. Тому воїни лежать по двоє на одному матраці, велика частина – просто на землі. Військові потребують негайної евакуації та медичної допомоги.

86 днів тримали оборону бійці Азовсталі. 86 днів рятували життя пораненим військові медики. Медики Маріупольского шпиталю, 36 бригади, прикордонників, Азову та інших підрозділів – всі вони билися за кожне життя, вириваючи бійців з безжальних пазурів Смерті.

Вже рік як вони знаходяться в полоні. Військові медики, які не є комбатантами, утримуються у нелюдських умовах в російських концтаборах. Ті, хто рятував життя іншим, хто стояв до кінця біля кожного пораненого. Росія вчергове порушує міжнародне законодавство. А світ мовчить і чогось чекає.

Ми звертаємося до світового суспільства з проханням допомогти українським військовим медикам. Ми закликаємо вплинути на висвітлення фактів захоплення РФ військових медиків та умов їх утримання, сприяти їх включенню в офіційні списки полонених і наданню доступу до них представникам міжнародних організацій, а також закликати агресора звільнити з полону українських військових медиків.

16.05.2023 читати
Правозахисники та родичі полонених вимагають звільнення українських медиків з російської неволі

Понад 500 українських медиків нині насильно утримує Росія. Серед них і цивільні, і військові медики. У День медичного працівника, 27 липня, Центр громадянських свобод спільно громадською організацією «Військові медики України» починає масштабну інформаційну та адвокаційну кампанію, місія якої — дотримання прав військовополонених внаслідок російсько-української війни медиків. Згідно з Міжнародним гуманітарним правом принижувати гідність військовополонених, катувати та знущатися з них — заборонено! 

«До нас ставилися, як до собак. Не можна було до нас торкатися чи підходити. Зазвичай в таких умовах вилазять усі хронічні хвороби й у кожного вони різні. Медичних препаратів постійно не вистачало. А коли наші ліки закінчилися, нас уже зовсім не було чим лікувати», — згадує про дні у полоні військова медикиня Марʼяна Мамонова.

Російські військові чинять чергові воєнні злочини щодо медичного персоналу, який перебуває в полоні. Медики покликані рятувати життя і полегшувати страждання, натомість їх карають за те, що вони до останнього виконували свій професійний обовʼязок.

Центр громадянських свобод звертається до міжнародних медичних інституцій та організацій з проханням посилити тиск на РФ задля збереження життя до моменту звільнення з неволі тих, хто гідно ніс клятву Гіппократа і рятував життя, іноді ціною власного здоров’я та власної свободи.

Також ми закликаємо до солідарності усіх українських та іноземних медичних працівників і просимо поширити цю інформацію з закликом до відповідних інституцій і тегаючи їх у соцмережах. Текст поста українською та англійською, ілюстрації, список інституцій і тегів окремо додаємо.

Ця адвокаційно-інформаційна кампанія відбувається у межах ініціативи Центру громадянських свобод Prisoners Voice, метою якої є звільнення всіх цивільних ув’язнених, військовополонених та політв’язнів, які опинилися в неволі внаслідок російсько-української війни ще з 2014 року.

26.07.2023 читати
Акція-звернення до посольств країн світу

24 квітня 2023 року родини полонених військових медиків вийшли на мирну акцію – звернення до посольств країн світу з проханням допомогти врятувати їх близьких.

Вони відвідали посольства Великої Британії, Канади, Бразилії, Франції, Чехії, Польщі, Німеччини, Австрії та США. Як це було – ви можете побачити на цьому відео.

До кожного з посольств було передано наше звернення:

«Звертаємось до вас та уряду вашої держави з проханням допомогти українським військовим медикам.

Закликаємо висвітлювати факти захоплення військових медиків РФ!

Закликаємо поширити інформацію про нелюдські умови їх утримання!

Закликаємо сприяти внесенню їх до офіційних списків військовополонених!

Закликаємо вимагати надати до них доступ представникам міжнародних організацій!

Закликаємо змусити агресора звільнити з полону українських військових лікарів!

Допоможіть нам врятувати полонених військових медиків України!!!»

Ми вдячні всім представникам посольств, які вийшли назустріч родинам. Ваша підтримка дуже важлива для кожного з нас.

Також ми хочемо подякувати всім журналістам, які прийшли цього дня та допомогли висвітлити цю подію на національному та міжнародному рівнях.

Відео про акцію від журналістів 1+1

30.04.2023 читати
Правда про “польові” обміни.

Чим особливі «сірі» або «польові» обміни? Перш за все, давайте поговоримо про звичайні обміни та загрози, які можуть бути їх супутні.

Головна загроза – це корупція. В полоні дуже багато військових – кількість вже давно перевалила за десять тисяч. Обміни – зазвичай на 50-100 людей (загалом було обміняно всього 2235). Звісно, щоб потрапити в цей омріяний список родини готові заплатити будь-які гроші. Це була одна з причин, чому група співробітників ГУР, яка складає списки, засекречена. Щоб не було спокуси хабарництва. І наче це все працює чесно. Ну майже…

Що ж тоді таке ці «польові» обміни? Це ті обміни, які реалізують, зазвичай, командири ЗСУ. Вони напряму зв’язуються з російськими командирами та домовляються обміняти солдат. Звісно, що вони на це не мають жодних повноважень. Але це не головне запитання.

На кого вони міняють наших військових, якщо в нас дефіцит «обмінного фонду»? Звідки беруться росіяни для обміну? Відповідь дуже проста. З захоплених російських військових бригади створюють свої «обмінні фонди». Бо краще зараз і тут обміняти русню на своїх побратимів, аніж віддавати її ГУР і чекати «справедливих» обмінів. Інколи до таких «сірих» обмінів долучаються силові структури, і тоді вже корупційні схеми ростуть буйним цвітом. Більше того. Якщо людина з такого «польового» обміну, утримувалась не довгий час (декілька тижнів), вона взагалі може не рахуватися як така, що була в полоні. Бо про факт потрапляння в полон не встигли подати рапорти, а самого обміну офіційно не було. І вже були випадки, коли військові з «польових» обмінів намагалися отримати відповідні пільги, а отримували у відповідь – вас не захоплювали в полон.

Дехто зараз подумає, що в мене гарна фантазія. Тоді пропоную скептикам прослухати оце аудіо. На ньому співробітник Координаційного штабу (читай ГУР) підтверджує родинам полонених, що факти неконтрольованих обмінів мають місце бути.

 

 

Послухали? А тепер згадаємо обмін 7 березня.

Архів Координаційного штабу:

«У результаті чергового обміну додому повертаються ще 130 Захисників та Захисниць України. Усі врятовані з російської неволі – представники рядового та сержантcького складу: 126 чоловіків та чотири жінки. Більшість звільнених – 87 осіб – потрапили в полон у Маріуполі, зокрема, були евакуйовані з «Азовсталі». Решта врятованих українців воювали на Донецькому (в районі Бахмута та Соледара) та Луганському напрямках.»

А що ж пишуть про це – російські ЗМІ

«С подконтрольной киевскому режиму территории возвращены 90 российских военнослужащих, сообщает Минобороны РФ.»
Тобто виглядає як 90 їх та 130 наших. Але насправді це не так. Давайте зіграємо з вами в одну гру – знайти 10 відмінностей на двох картинках. Бо наче ж на обох фото зображено один і той же обмін.

 

Форма одягу – на першому фото люди одягнені хто в що. Це польовий обмін.

На другому – всі як один – в тюремних робах. Це обмін за домовленістю влади.

В обох посиланнях є відео – подивіться. Люди не пересікаються жодним чином. Зверніть увагу на вихід з автобуса на другому відео – ВСІ люди в тюремних робах.

Так само зрозуміло, що і були ці обміни в різні дні – різна погода, різна місцевість.

Чому така різниця – бо реально 7 березня обміняли 90 на 90. А інші 40 то був «польовий» обмін, який був за ДЕКІЛЬКА днів до того.

 

Скільки віддали русні за тих 40 – невідомо!
Як складали ці списки – невідомо!
Хто вирішує кому бути врятованим – невідомо!

 

Так само 15 квітня 2023 року провели черговий «сірий» обмін. За інформацією з закритих джерел туди потрапило орієнтовно 60-70 наших військових. Всю інформацію про нього приховали. Відповідь на вищезгадані питання – невідома.

А 16 квітня всі офіційні структури почали розповідати, що вони провели святковий обмін. І рамках цього обміну показали цих обміняних 15 квітня. Крім них, в ці 130 осіб було також додано людей, яких обміняли за кілька днів до цього (ще один «сірий» обмін).

Чому ніякого обміну 16 квітня не було? Вже о 9 ранку були опубліковані світлини з повернувшимися. Так само о 9 годині було викладено відео з керівником ПВК «Вагнер» Пригожиним. Де він казав, що потрібно погодувати, перевдягти та обміняти полонених ДО Пасхи. Зрозуміло, що відео не могли встигнути зробити до 9 години того ж дня, бо на ньому є фрагменти обміну. Скільки було таких «сірих» обмінів, кого повертали та за яку ціну – невідомо.

Так само своє незадоволення такими «схемами» виражають і деякі медійні особи. Про останній обмін є досить неоднозначний твіт Богдана Кротевича :

«Не розумію логіку обмінювати тих, хто потрапив в полон три -чотири місяці назад( за невідомих причин), а хлопців які виконали наказ та врятували Україну, які вже 10 місяців під тортурами сидять – не міняти . Як то кажуть- зі святом. Тільки настрій ніхуя не святковий.»

Звісно, важко говорити про якусь «соціальну справедливість» в обмінах. Проте коли одні чесно віддають «обмінний фонд» владі, а інші самі починають робити обміни на свій розсуд – отут вже з’являються питання.

Чому інформацію про «сірі» обміни приховують? Чому інколи їх приплюсовують до звичайних обмінів, а інколи про них взагалі нічого не кажуть? Скільки людей обміняли насправді? Все це створює багато питань. Можливо, хтось з влади не хоче показувати втрату контролю над системою. А можливо це дуже вигідно з корупційної точки зору. Бо гроші в темі «обмінів полонених» звучали ще з 2014 року, і хтось дуже засмутився, коли канал закрили і керівництво обмінами віддали ГУР.

У підсумку можна сказати лише те, що такі «схеми» підривають довіру громадян до тих, хто займається обмінами – тих, хто має бути поза всякими підозрами. Ну і ще один прикрий висновок – якщо «обмінний фонд» буде оперативно використовуватися одразу на місці, то ті, хто потрапив в полон півроку або рік тому назад, можуть залишитися в російських тюрмах надовго.

18.04.2023 читати

Полонені

Досі в полоні
...
Вони досі лишаються в полоні. Сотні військових медиків, які рятували життя інших. Які віддали свою свбоду щоб врятувати наших Захисників. Ми повинні зробити все, щоб витягнути їх з полону.
Вони повернулись
...
Вони повернулись. Пройшли усі круги пеклу рашистьских концтаборів. Але це не зламало їх. І після повернення їх посмішки засяяли для нас наче щойно зійшовше сонце
Наші активності
...
Ми постійно працюємо над тим, щоб наблизити той момент, коли можна буде обійняти близьку людину, яку так давно не бачили. В цьому розділі зібрані усі наші активності.

Допомога

Що робити, якщо близька людина потрапила до полону або зникла без вісті? Куди треба звертатися, які документи збирати. Про що можна говорити, про що треба мовчати.

Наші партнери